Вас вітає школа №2 м.СтрияСубота, 18 Листопад 2017, 02:37

Вітаю Вас Гость | RSS
Головна | Дневник | Реєстрація | Вхід
Меню сайтуГоловна » 2011 » Січень » 4 » Одного грудневого ранку...
Одного грудневого ранку...


Розділи щоденника
Сторінка адміна [0]
1-А [0]
1-Б [0]
1-В [0]
2-А [0]
2-Б [0]
2-В [0]
3-А [0]
3-Б [0]
3-В [0]
4-А [4]
4-Б [0]
4-B [0]
5-А [0]
5-Б [0]
5-В [1]
6-А [0]
6-Б [0]
7-А [0]
7-Б [0]
7-В [0]
8-A [0]
8-Б [2]
8-В [0]
9-А [0]
9-Б [0]
9-В [0]
10-А [0]
11-А [2]
11-В [0]

Одного грудневого ранку, коли сніг виблискував, неначе вкритий діамантами, та морозець щипав за щоки, 6-Б клас вирушив у гості до Святого Миколая. Довгою виявилася дорога, бо Святий Миколай живе далеко в горах, у чудовому гуцульському селі Пістинь, що недалеко від славнозвісного Косова, котрий вабить до себе красою шедеврів гуцульської творчості, які можна придбати тут на базарі.
Відразу прибути на розмову до Миколая не наважилися, тому спершу зупинилися у Гошеві та пішли помолитися на Ясну гору до чудотворної ікони Пресвятої Богородиці. Монасти
р, історія котрого сягає часів Київської Русі і котрий кілька разів був зруйнований, але щоразу відбудовувався, вразив нас своєю величчю і простотою водночас. У церкві тиша- лише чутно, як шепочуть молитви нечисленні прихожани… Оглядаємо церкву і буквально відчуваємо на собі Її пильний погляд- Богородиці, котра допомогла зцілитися стільком людям. Молимося до Неї, і кожен просить щось для себе, щиро вірячи, що все збудеться. Далі ідемо оглядати новобудови монастиря, серед котрих і Базиліка Діви Марії.
З Ясної гори вернулися радісні і впевнені-тепер все вдасться. Наш подальший маршрут пролягає до Коломиї. По дорозі слухаємо розповіді про всі міста, котрі минаємо. Ось і Коломия. Відвідуємо унікальний музей писанки. У його фондах 12000 писанок- і не лише українських, а зцілого світу. Від екскурсовода дізнаємося, що писанки можна не тільки малювати, а й вишивати, витравлювати з допомогою оцту, мотати нитками, або бісером… А ще вони бувають не тільки з курячих, а й з страуси них, качачих. гусячих, перепелиних яєць, або взагалі з фарфору, каменю, кераміки чи дерева. Надивившись на писанки, а також на Різдвяні композиції та павуки, ткані панно, керамічні вироби, тощо, йдемо прекрасною засніженою алеєю у музей Гуцульщини та Покуття. А тут… Очі розбігаються від такої кількості чудесних витворів людських рук. Ось гуцульський одяг- на щодень, на свято, на весілля, ось меблі- прикрашені різьбою та інкрустацією, наче коштовності. Кожен намагається бодай на мить сісти в старовинне крісло, чи доторкнутися рукою до стола або шафи, відчути тепло старого виробу, в який вклав не лише вміння, а й часточку душі Майстер. А далі- ікони, написані на дошках, старі і тьмяні від часу, з суворими ликами святих, картини, ужиткові речі, серед яких найбільше вражають скрині- величезні і менші, багато прикрашені і прості. Колись дівчина мусила наготувати собі власними руками повну скриню приданого- сорочок, рушників. постелі, а ще покласти куплених батьком на ярмарку гарних хустин та стрічок. А ось ще один зал. Тут речі, що ними користувалися відважні опришки- череси, топірці, крисані. Посеред залу- статуя опришка в повний зріст. Дивуємося, який він малий- як сучасний 12-річний хлопець. Ось чому ті череси такі малі в діаметрі. Далі- зброя та музичні інструменти. Тут пістолі і кремінні рушниці, трембіти та цимбали і ще багато всього…
З музею проходимо центром Коломиї до автобуса. Тепер залишилося якихось 25км до резиденції Святого Миколая. Дорога піднімається вгору, обабіч- засніжені дерева, далі-вкриті іскристим снігом гори- краса! Аж ось вона- омріяна садиба! З нетерпінням висипаємо з автобуса і чемно простуємо на подвір*я, бо Миколай, можливо, дивиться з вікна, вирішуючи, чого ми заслуговуємо- подарунків, чи різок- он їх цілий оберемок біля дверей. Нас зустрічає помічниця Святого і показує резиденцію. Ось музей Різдвяної іграшки і листівки. Тут є справжні "бабусі”, котрим майже 100 років, а є й зовсім нові. І ті, й інші дуже гарні. Далі йдемо в музей карпатської природи. У кутках, наче живі, стоять вовк, лисиця, вепр, заєць. На стовбурах дерев розмістилися рись, сова, орел. На стінах- колекція жуків та метеликів та фотографій із зображеннями рослин. Під стінами у вітринах- зразки порід дерев та мінералів. Ніколи не думали, що в Карпатах є стільки всього! Наступна кімната- спальня Святого Миколая. Масивне ліжко з дерева, вкрите гарною накидкою, а під нею- справжня лісова галявина з квітами, грибами, травою і кущиками! А ще тут є чарівне дзеркало- дивлячись у нього треба загадати бажання і воно збудеться! Нарешті нас запрошують у вітальню, де чекає вже Миколай. Розповідаємо йому про наше життя-буття, запевняємо, що були ( або бодай старалися бути) чемними цього року, даруємо колядку у власному виконанні, а самі позираємо на мішки з написами, що стоять біля столу. Ось напис " Для нечемних дітей”. Там, напевно, різки… Ой-йой-йой…Ні, для нас Миколай розв*язує мішок з написом "Для милосердних дітей” І щедро обдаровує нас цукерками. Щиро дякуємо йому і приймаємо запрошення погостювати ще і порозважатись на величезному подвір*ї. Тут весело- каруселі, хатки, посеред подвір*я- ватра, а навколо неї- стільчики з назвами людських чеснот. Кожен вибирає для себе найважливішу- Любов, Надію, Доброту, Чесність, Терпеливість….
Потім катаємося на санях, граємо в сніжки . Набавившись і навеселившись вдосталь, прощаємося з Миколаєм та його гостинною садибою і їдемо додому. Та по дорозі ще заїжджаємо повечеряти до колиби "У вуйка Василя”. Оглядаємо надворі хатину баби Яги, прегарні скульптури з дерева, а потім насолоджуємося гуцульськими наїдками всередині.

. Втомлені і щасливі, повні вражень, повертаємося до Стрия з надією ще колись відвідати наші чудові Карпати.


Прикріплення: Картинка 1
Категорія: 8-Б | Переглядів: 1068 | Додав: Sonnenblume | Рейтинг: 5.0/2 |










Copyright MyCorp © 2017
Зробити безкоштовний сайт з uCoz